 
Любов підносить серце над землею
І робить дивовижні чудеса.
Стає людина зовсім інша з нею,
Тоді в її душі живе краса.
Тоді в душі троянда розцвітає,
Співає у душі тоді весна!
Любов людська велику силу має,
Зцілити може й оживить вона.
14 лютого закохані у всьому світі відзначили День святого Валентина.
День закоханих – свято, сповнене приємних сюрпризів, цікавих подарунків, неочікуваних миттєвостей. Недарма його відзначають напередодні весни – пори року, коли почуття, прокидаючись разом із природою, стають ще сильнішими.
Для кожної людини цей день – особливий. Головне, щоб він був пронизаний щирістю почуттів і теплом люблячого серця.
Свято закоханих відсвяткували і у Плужненському ліцеї, де відбувся святковий концерт «Стріли Амура». Прозвучали пісні про вічне почуття кохання, вірші, легенди про виникнення свята.
Звучить сучасна лірична музика, панує святкова атмосфера, здається, ніби в повітрі кружляє кохання. На сцену святково одягнені, з посмішкою на устах, виходять ведучі вечора Лук’янчук Галина та Рудюк Юрій, які розпочали свято віршем Володимира Сосюри «Так ніхто не кохав». На протязі вечора лунали пісні у виконанні Нарожного Віталія «Ти моя», «Ну почекай хоч на хвилинку»; Петрівської Каріни, Колтунової Єлизавети та Лук’янчук Галини «Плакала», «Бачу, бачу, чую, чую», «Ой мамо, мамо», «Квітка», а також з вуст Хеленюка Юрія лунала пісня «Через тебе дівчино». Дуже гарно дикламувала вірш «Спини мене…» Лаготюк Дарія.
День Святого Валентина – ніжне та добре свято, день, в який люди відкрито говорять про найбільш прекрасне в світі почуття – про любов. В цей холодний лютневий день на душі тепло як ніколи, а повітря заполонили відчуття щастя і романтики. Крім того день всіх закоханих – чудовий спосіб показати свою любов та турботу, здивувати дорогу тобі людину…
На закінчення вечора керівник гуртків художньої самодіяльності Хеленюк Ю.М. привітав всіх присутніх з святом, побажав міцного здоров’я, щастя, кохання, побільше усмішок і всім тим, хто ще не знайшов своєї другої половинки, обов’язково її знайти.
Минуще все, любов лиш вічна.
Міліють ріки, душі і слова.
І лиш вона пронизує сторіччя,
Перецвітає й знову ожива…
(В.Сухомлинський)
Підготувала Провідний бібліотекар
Кондратюк Валентина Сергіївна |
